queen_of_angmar: (Default)
Сервіс, щоб витягнути бложик в ПДФку.
А то якось унило, хочу нарешті переїхать на dreamwidth.
Сумно мені від цього так, що я вам передать не можу. Все таки п*ять з половиною років життя в мене в ЖЖ минуло. 
queen_of_angmar: (Default)
В інтернетах я наблюдаю поширення епідемії експертності. Кількість експертів з усіх питань, починаючи від прививок і закінчючи анальним сексом сягає рекордного рівня. Особливо гостро захворювання проявляється, коли доходить до обговорення ситуації на Сході України. Раніше заражені розосереджувались довкола питань абортів, релігії, страшного слова на букву "ф" (і я не про слово "філантроп" зараз), расових упереджень, ЛГБТ, вегетаріанства, куріння в громадських місцях, биття дітей. Але, очевидно, вірус експертності в українському питанні - це просто мутант вірус-сателіт, який вражає навіть віруси сімейства "залізь іншим людям в труси і тарілку". Вірус експертності викликає непереборне бажання вчити людей жити, агресію і нездоровий патерналізм вкупі зі старшобратізмом.
Весела вірусологія )
queen_of_angmar: (Default)
Розповім я вам одну історію.
Коли моя мама була молодша, небо синіше, трава зеленіша, був буремний 91-й а мені якраз прийшов час народжуватись, мама, звісно, приїхала в пологовий будинок.
І, звісно, в тому пологовому будинку була акушерка.
І акушерка ця, з моїм щастям, була повною дурепою.
І коли мені прийшов час побачити білий світ, вона вперто посилала маму ходити і тусити в коридорі.
Так от, коли мене витягли на білий світ з маминого уютного животика, я вже була натурального синього кольору.
І через це кисневе голодування, чи як там це називається, щоразу, коли міняється погода і скаче атмосферий тиск, а я почуваюся повною какахою, мене ковбасить і я забуваю про свій пацифізм.
Мені хочеться знайти ту дурепу-акушерку і так ї відпиздити, щоб вона вже більше нікому не попсула так життя, як мені.

Бо в мене таке враження, що череп зараз вибухне, їй-бо. 
queen_of_angmar: (Default)
Добре, все-таки, бути занудою-політологом. Я щось навіть не впєчатлілась, а могла б почати дуже переживати.

queen_of_angmar: (Default)
Я тут внєзапно подумала, що в моєму виборі "ким я хочу стати" простежується певна логіка. Спочатку я хотіла бути священиком. Потім, коли мама мені сказала, що я не зможу буть священиком через форму піськи, я вирішила, що хочу бути президентом.
Коли виявилось, що бути президентом - це сильний геморой, а навколо стільки тупих людей, що постійно з ними спілкуватись я просто не витримаю, я поумєріла свй пил і вирішила стати викладачкою.
Ой, психотерапевтко моя, ми б з вами плідно поспілкувались з цього приводу, ящетаю.

Ну, поміж тим я ще хотіла бути мікробіологом,  археологом, журналісткою (недовго, к счастьям), кіберспортсменкою, лікаркою, поетесою і ще якимсь хуйлом, но це нерепрезентативно, бо не так сірьозно.
Ну, хуйлом я, впрочєм, ефектно стала вже гггггг
queen_of_angmar: (Арагоша)
Чесне і прекрасне МВС, яке робитьщоможетм точно добре може пиздіти. З усіх сил.
Доблесне МВС (точніше, доблесна прес-служба), по ходу, думає, що в нього єдиного в країні є Інтернет.
Странні яксісь дорослі люди, які не в курсі, що якщо вже не можеш визнати гірку правду, краще промовчати.

МВС пиздить
queen_of_angmar: (Default)
Якщо мене від чогось і нудить так, як від ватникізму, то це від пихатого галичанського месіанства. 
queen_of_angmar: (Default)
Вапрос на всі дєньгі.
Дєнєг нема, але вапрос є :)
Підкажіть-но мені якийсь гарний ровер щоб не на всі дєньгі. Бо хочу аж муркочу, навіть халтурку шукаю раді такого. 
queen_of_angmar: (Default)
Коли ти завжди казала, що Свобода - рідкісні далбайоби, п*ята колона, мудаки і уроди.
І можеш сказати "а я  ж казала"
Але шось це ніхуя не радує. 
queen_of_angmar: (Default)
Що мене бісить в цій всій ситуації, то це те, що мотивація до сраки пішла.
От пишу я статтю з понеділка вже (зазвичай на таку статтю в мене пів дня іде, якщо я вже все ізучіла). Пів сторінки написала і ступор.
А толку писать далі? Зараз це нікому, і мені в першу чергу, нецікаво. А якщо і цікаво, то може втати взагалі непотрібним за кілька днів.

Маю до кінця весни здати журнал. Сиротливо лежить чотири матеріали. Ну я молодець, в мене матеріалів аж на 15 сторінок зі 120. Просто суперова чіка я, дада. А шукати\писати щось ще влом.
Нафіга і кому він буде потрібний через два місяці?

Нащо вчитись  і готуватись до пар, якщо імовірно скоро всі універи взагалі прикриють?

До двох дедлайнів лишилось десять днів. Зроблено, знову ж таки, рівно ніхуя.

Посилено намагаюсь себе наїбати, ховаю голову в пісок.

Кароче, хуйня. 
queen_of_angmar: (Default)
Розбавлю вам пічаль історією про те, який я лох.
Коротше, в п*ятницю я загубила в себе вдома телефон. Він розрядився, тому я три дні не можу його знайти.
Це була преамбула.
А історія ось у чому:
В суботу я, розрахувавши, що зима сі скінчила, забрала з дому в батьків дві пари кедів. Одні залишила в коридорі з усім взуттям. Інші лежали в рюкзаку.
От чоловік і питає: "куди ті другі поставити?"
Кажу: "постав в шафі в коридорі".
Чоловік разом з другою парою кедів згрібає і мої черевики, і ставить їх взагалі хєр знати куди, бо в шафі в коридорі їх нема.

Сьогодні вранці всі бачать, яка погода.
Я збираюсь і в коридорі бачу тільки одну сиротливу пару кедів. Черевиків нема. В шафі, куди я казала поставити все зайве взуття нема ніхєра. А подзвонить і спитать, де моє взуття я нємагу, тому що не знаю, де мій телефон.
Такщо сьогодні я ласточкою літаю в кєдах над калюжами.
Тільки, блядь, вилікувалася. 
queen_of_angmar: (Default)
Хочу велосипед. А ще треба на хату за квітень.
Треба дєнєг.
Ніхто не знає, де можна швидко промутити пару тищ? :(
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я думала написати це на фб, але на півдорозі зрозуміла, що воно якесь надто особисте.

На одному з предметів нам дали завдання - придумати концепцію власного інтернет-радіо, цільову аудиторію і т. д.
Я собі вирішила, що для активних людей старшого віку якогось гарного радіо, де би крутили не тільки бесконечные истории о вечной любви, гороскопи і трансляції з Верховної Ради нема і стала думати над цією ідеєю.
А потім я натрапила на пісеньку, яка мене мало того, що вибила з колії (наскільки мене можна ще більше вибити з колії) на кілька днів, так ще й зіпсула мені ідею мого радіо. Бо ця мелодія на чотири чи п*ять акордів з  банальними словами про алмази і іржу на моєму радіо просто мусить звучати.
сиджу, плачу, хочу в гуртожиток. Чомусь на блок 905-908.
Коного разу, коли пісні починають дуже міцно асоціюватись з чимось у власному житті, треба бити себе по руках. Чи може, краще, по вухах?
Треба було б взяти підлітків, а не бабусь. Для підлітків радіо з не тиц-тиц-тидиц наче теж нема.



П. С. Щоб так не вийшло, що я тільки нию, вчора зробила 100500 аналізів крові.
Чорт візьми, та я здорова, як бик, якщо на них дивитися. Навіть білірубін, який був трішки підвищений в червні, прийшов в норму. Ура-ура, хоча б в крові какашок всяких нема :)
queen_of_angmar: (Бонні)
По-перше, мене завжди бісила манера починати розмову, суттю якої є "зроби для мене, будь ласка, А, Б, В" з питань "як справи? Чи підріс твій котик? Як твій фікус?". Я думаю, що про те, як фікус, котик і матрьошка на серванті треба питати тоді, коли вони тебе а) цікавлять б) після того, як ти зарішав свої діла.
І ще, до речей, яких я не розумію. Я не розумію, чому всі відмови на наукові події треба присилати з двома абзацами вступних слів на тему "дякуємо вам, ви такі класні, атата".
Я фанат того, щоб вирішувати свої діла коротко і по суті, без мільйона реверансів.
А ще в мене сьогодні піздєц, а не день, якщо ви раптом не здогадались. Отримати відмову на медіасимпозіум, який відбувається в твому університеті і на твоїй кафедрі з темою, яка була серед пріоритетних? Магу, умєю, практікую. Тітул "тріжди лашара совєтского союза" ечівд.  
queen_of_angmar: (Default)

Прі всьом уваженіі. Мушу сказати, що ця мода на еротичні кадендарі з будь-якого приводу, вона тупо уйобіщна.
Я взагалі бачила рівно два годні календарі типу "сфоткаємось за ідею": з соціальною рекламою, де йшлося про те, що вчасна діагностика рятує від раку яєчок ([livejournal.com profile] hissen_raii, кажись у тебе в жж) і нашумівший календар з питаннями студенток журфаку до Путіна, де (о, чудо!) студентки чомусь (чого б це?) не вивалювали цицьки. І, о чудо, в першому випадку голі мужекі були абсолютно умєстні, а другий календар був класний сам по собі і без цицьок. Напевне, тому, що ідея норм була.
В усіх інших випадках команда стилістів і фотографів створює невразумітєльне нєчьто з невмілим фотошопом і радикулітними позами. Фу, фу і фу. Я думаю, для творців цього дєрьма в пеклі наготована окрема сковорідка, над якою вічно транслюються подібні календарі. Особливе задоволення тим, хто на тій сковорідці смажитиметься, мали б принести календарі з рекламами похоронного бюро, я щітаю.

queen_of_angmar: (Default)

Найгірше в перебуванні самотою в чужій краіні - хай навіть перебування те всього на тиждень, а самота то і не самота зовсім, бо я заприятелювала з Сандрою і Анею, а ще Любка мені тричі сказав, що знає мого тата (на щастя, не згадав про моє провальне інтерв'ю з ним рік чи два тому :) ), ну так ось, найгірше в мому становищі зараз - я почуваюсь абсолютно на маргінесі, ніби все цікаве відбувається без мене. По-друге, з мене лізуть всі незагоєні травми, рани і печалі. Чи тому сприяє мішанка з мов, чи зміна графіку і вихід зі звичноі коліі, чи те, що всі моі любові, вороги і друзі зараз стягуються в одну точку, а я не з ними - я не знаю.
Хочу до мужа. Він би не зрозумів, але втішив би, я точно знаю.
Плюси -є час взагалі застановитись над тим, чи те я роблю, чи того хочу. А ще Вроцлав направду чарівний.

queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Психую, поспішаю і нічого не встигаю. Це дуже сумно і аж боляче. А ще хочеться спати. І знову болить клята, грьобана, дурацька голова.
І знову шаліт дурацька печінка.
А я всого-то два місяці жру всяке гавно коли не попадя і сплю як попало і коли попало.
Минулого разу я протрималась чотири роки.
А цього разу я ж навіть не пиячу.
Непорядок.  
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
В переїзді до провінційного Львова є один суттєвий недолік - в місті, де мешкає понад 3 мільйони людей знайти собі до душі доктора, манікюрщицю, сауну, чи затишну знімну хатку набагато простіше хоч і дорожче (чомусь мені навіть здається, що разів в 10 простіше), ніж у восьмистатисячному. 
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
В мене рідко буває проблема з тим, щоб сформувати про щось собі думку скорше позитивну, чи радше негативну. Якщо якусь етичну дилему не можна розв*язати, я підходжу до вирішення чисто утилітаристськи і все стає в шоколаді.
Але от у випадку із Ассанджем я маю проблеми - ні, я розумію, що всі люди, хороші чи погані серед нас трапляються вкрай рідко, і все таке, але те, що в своїй системі координат я не можу віднести його ні до "радше добрих" ні до "радше поганих" мене виснажує десь так само, як головоломка, яку  довго не можеш розв*язати.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я щось сьогодні весь день натикаюсь на паскудну рекламу.
Я з великою повагою ставлюся до вегетаріанців та вганів, ну але жблядь )

Profile

queen_of_angmar: (Default)
queen_of_angmar

July 2014

S M T W T F S
  12345
67 89101112
13141516 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

  • Style: Winterborn for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 06:16 am
Powered by Dreamwidth Studios