queen_of_angmar: (Default)
Розкажу вам одну потішну історію.  Я взагалі, хто не знає, велика полонофілка-аматорка. В сенсі, я не дуже добре знаю історію, культуру Польщі (шейм он мі), при чому, якщо знаю, то в ненайкращих барвах україноцентричної шкільної історії України, але оскільки мій батько перекладач з польської, і я знаю і дуже люблю польську мову, то я постійно потрапляю на чудових поляків - інтелектуалів, людей феноменального кругозору і ерудиції. Це історія про те, як нерепрезентативна вибірка формує ставлення до групи :)
Так от.
Коли я була в Гданську, то я там не коники з гівна ліпила, а проходила стажування в Європейському Центрі Солідарності. І в рамках стажування були у нас інтерв*ю. Я собі підготувалась написати матеріал про реформування шахт в Сілезії і шокову терапію в Польщі, думала, що я така крута пєрєчніца, всьо в усіх випитаю. Но судьба розпорядилась по-іншому. Спікери на наші інтерв*ю були в різних місцях, і на одну спікерку просто не вистачило перекладача.
Оскільки польську я розумію добре, хоч і говорю погано, мене відправили на розмову до кураторки серії виставок "Альтернатива". Оскільки (шейм он мі, дубль два) в сучасному візуальному мистецтві я чуть мєнєє, чєм повністю не рублю, я була трохе шокє-шокє, боль-пічаль. А якщо врахувати, що інтерв*ю загалом - це моє слабке місце і я просто боюсь незнайомих людей, то ви можете уявити глибину мого шокєшокє і боль-пічалі.
Но, як виявилось, пані Анета - суперчудесна і прекрасна жінка, з якою ми з фінансування мистецьких проектів у Польі плавно перейшли на емансипацію, реакійну роль церкви в польському мистецтві, Кончіту Вурст і проблеми польських лівих.
Ось так в мене замість матеріалу про шахти вийде інтерв*ю про польських правих :)
Якщо я до ранку спроможусь розшифрувати нарешті інтерв*ю, на ходу його перекладаючи. ггг

А я спроможусь, бо я навіть без шахт крута пєрєчніца жи! 
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
На днях згадала:
Колись ми з Алєксандричем сиділи в якомусь кабачку і думали написати антиутопію.
Навіть схематично продумали сюжет. Ну, тіпа, абсурдність капіталізма на прикладі міні-соціуму.
Коротше, як це все мало б виглядати:
Після якоїсь катастрофи на Землі залишається дуже мало людей. Десь так до 60. і всі они працюють на свєчьной табачний заводік, продукцію якого вимушені купувати, бо інакше останній завод на землі зупиниться і вони не матимуть звідки отримувати зарплату. Ну, в вільний від роботи час їм, звісно, доводиться обробляти городи і все таке, бо ж жрати щось треба.
Шолі реально сісти і написати. Буде бестселлером і ось він - успєх, той же табачний заводік, тільки в книгодрукуванні.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я обіцяла [livejournal.com profile] lisova_kazka назавтра реферат по неізбєжному Хабермасу, тому треба ж помаятись фігнею :)
Отже я вирішила переписати те, що нарожала минулого разу (лучі поноса ніхто не відміняє!). 

Чомусь нічого схожого ні солов*їною ні вєлікім і магучім я не знайшла. Я не великий гімнознавець, тому якщо ви зможете щось додати чи поправити, щиро подякую. 

Гімни без слів. 
В різні часи було багато країн з гімнами без слів - я нарахувала в своїх важких пошуках по цих ваших інтернетах близько тридцяти. Але сучасних, станом на 2012 рік таких гімнів набагато менше - чотири-п*ять. Вся ця інфа доступна і понятна, моя заслуга чисто в систематизації, бо народжувати міліон крєатіва після такої досади в мене сіл нєт. 
В мене вийшла така підбірка:
1) Гімн Європейського Союзу. 
Дуже кумедна історія получилась із цим гімном. Бетховен написав собі дев*яту симфонію, четверта частина якої була якраз складена під стіхі Шиллера (Ода до радості, єжелі хто не знає). А пізніше Рада Європи рішила, шо така мелодія достойна луччого, ніж філармонії і опери, і патаму нада з неї скроїть гімн Об*єднаної Європи. А щоб музика виражала всі найлуччі ліберте, егаліте і прочу фатерніте, якими європа так пишається, Шиллера трохи абідєлі і викинули з пісні слова, бо, бачте, всім понятна не ця ваша дойч, а юніверсал ленгвідж оф мьюзік. 
Read more... )
queen_of_angmar: (Default)
За свою жизнь я просрала нємєряне колічєство талантів, як-то напрімєр талант до ігри на фно, талант до ріфмапльотства і талант буть нормальним чілавєком до матіматіки. Даже талант бухать, акі конь, я просрала на курсі едак третьому. 
От шойно приснився мені поганий сон і шоп успокоїтись я рішила  шото нарісовать, а память мені послужливо підсунула якусь бачену в неті міліон лєт тому картінку безімьянної сапатісткі. Шо ви думаєте - талант до рісованія за чітирі года бакалаврата і год підгодовки до ЗНО теж безнадьожно просран. 
доказатільство )

косі очі ето ше півбіди, єслі ви думаєте, шо главна проблєма в них. І не в попаданії свєта, який всігда падав неясно звідки. Главна біда в том, шо я в школі завжди лучче всього рісовала всякі драпіровкі. Тепер даже косинку по-чілавєчіскі ізобразіть німагу.
Казали ж мені в дєтстві, шо повторєніє - мать учєнія, а я не вірила. Художнік, мля.
queen_of_angmar: (Енслін\Баадер)
Я думала написати вкрай сердитий пост під назвою "хроніки бєшених мамаш в гуртожитку на Цвітаєвої", але переїла дерунів, тому перебуваю в настрої благодушної бабулі і обмежусь відео, де Юля співає. А ми з Ясьою, в міру своїх скромних умінь, граємо :) 

Ну і да, не спішіть одфренджувать, відео я кидаю аж раз на півтора року, чесслово :)
queen_of_angmar: (Default)
Шукаю неазабоченого словом "далебі" альтруїстичного філолога, або просто граммар наці :) 
Якщо вам не важко для цікавої справи тратити годину-дві свого часу на тиждень - пишіть мені в приват, вк або в фб
Я
 тут просто перекладаю одну цікаву штуку, але буду її публікувати виключно в ЖЖ на цілком безплатній і некомерційній основі, але мені потрібна вичитка (глянути просто свіжим оком на текст, бо час в мене є, а якщо час є, то перекладаю я доволі чисто). 

queen_of_angmar: (Default)
А зараз згадалось до теми сексуальних домагань в "Портері"

Заходь ще сьогодні. Заходь. І не бійся.
 Цей світ оцинкований Тебе вже не вижене
Я свічку запалю. А ти собі смійся, 
Між нами розтане розмова, мов скривджена
                                                    Гірко
Заходь ще сьогодні, грішний ангеле, зірко!
Чайник кипітиме довго, ображено… Страшно
Як же без тебе самотньо, як мені гірко,
Як одиноко, як важко, зневажено…
                                                         Темно…
Чорними нитками доля написана
                                                    Криво як, леле!
Срібними нитками любощі виткані – ніжно, таємно
Там, за вікном, за снігами неба не видно, хурделить
Заходь ще сьогодні! Заходь, засвітися… Темно…
queen_of_angmar: (Default)

Ясе и Вове, рыбам моей мечты.

Буль сидел на краю воздушного фонтана и предавался размышлениям о жизни. Буль вообще часто размышлял – наверное, это и было любимейшим из его занятий. Его препод – здоровенная паханистая касатка – господин Хрясь, всегда говорил, что это не к добру, потому как Буль всегда мыслит очень фрагментарно и никогда не видит картины океана целиком. «Буль, дружок, думать, конечно, очень полезно, но как продвигается твой дипломный проект? Ты уже прочел всю нужную литературу? Нет? Ну вот, видишь. Не заставляй меня краснеть на твоей защите!» - примерно такое Буль слышал от Хряся по нескольку раз в неделю. Хрясь был касаткой с тонким вкусом и бесчувственным сердцем – а такие в подводном мире обычно добиваются умопомрачительного успеха. Но Хрясь решил устроить свою судьбу иначе – он стал преподавателем в самой престижной академии Всемирного Океана, и, сидя за кафедрой и потягивая чистейший кислород из баллонов сожранных им аквалангистов, учил студентов – и Буля в их числе, жизни. Легенды о том, как извращенно Хрясь съел парочку своих студентов давно уже были притчей во языцех кафедры, и те, кто решался писать у него диплом должны были понимать – с Хрясем шутки плохи.


важно вещал Хрясь )

queen_of_angmar: (Default)
Ледь не забула - сьогодні в напливі творчого маразму ентузіазму в мене народилось отаке:
queen_of_angmar: (Default)
 В мене сьогодні просто словесний понос))
Коли погода погана, в нас гурток "умілі ручки". Я малюю сапатистів на маєчках. ))
Раз Яся зафоткала, гріх не показати))
queen_of_angmar: (Default)
 Одна дівчинка. В якої немає теплого светра
(може треба просто потратити на нього гроші, відкладені для поїздки до Харкова?)
З мокрим і холодним волоссям
Їй зараз
(кінестетикові поганому)
Так потрібен заступницький жест, обійми за плечі
Сказане на вухо
"ідіотко, йди-но спати"
О пів на п"яту ранку
Натомість
вона сидить
Гріє ноги на калорифері. 

queen_of_angmar: (Default)
Палата вісімнадцять. Я в ній - нарко-боже-вільна. 

І білий холод стін - немав контраст у венах - і до твоїх теплих рук. 

П"яненькі санітари - також з голови до п*ят у білому. 

І твій портрет на тумбочці - останній вірний друг. 



Мене трактують добре. Я поводжусь чемно і не скаржуся. 

Мене годують вдосталь, і пускають часом в сад. 

Там достигають молоко і мед і яблука

Й вином у вени скоро бризне виноград. 



А іноді мене й за браму випускають - 

Гуляти під байдужим і чужим дощем

Та п*яні санітари в білому не знають - 

Ти - мій наркотик. Завжди хочу ще. 
queen_of_angmar: (Default)
Оце, напевне й називається "дорослість":
робота в вихідні і побутова проза
Коли давно не пишеться поезія
Й глумливо час тікає із-під носа.

Оце напевно так, коли вже не дитинство -
Коли давно не дзонять мама з татом
Самій доводиться приймати рішення
І кожен день перестає здаватись святом.

Оце, напепвне й зветься прозою:
Курсак ночами, й сни про літнє небо
Дорослість передчасно, сон по три години...
Ну що ж, я додорослішаю з прозою про тебе.
queen_of_angmar: (Сцуко)
Верстаю зразу два видання. Після півторарічної перерви це направду приносить велетенське задоволення. 
Одне - невелика інфорамаційна газета просувається так собі - там не скреативиш - місця мало і ч\б.
А інше - кольоровий журнал. Звичайно, тут в моєї буйної фантазії почали виникати проблеми. В результаті пів-денного сидіння за компом вийшло щось подібне до дитячого журналу "Ангелятко". Точніше його шматка, бо наверстала я цілих три з половиною сторінки. 
Розумію, що перегинаю палку з такою кількістю кольорів, але нічого не можу з собою зробити! Схоже, в мене в гоові оселився мультик(((
[livejournal.com profile] svitozarko , прасті((((
(от кого мені істінно жаль, то це його!)

Пе.Се. З ностальгією згадую часи в редакції, де стояли всі шрифти і були розумні люди, такі як неперевершена Варвара Серафим, які могли підказати забуту комбінацію клавіш.
queen_of_angmar: (панічний пінгвін)
І Вам на оцінення сЄказ )
Тоісць палітічєскій сєказ))
queen_of_angmar: (красавіца)
Вчора поки хлопці (сусід з другом) дивились "рим", Я "Рим" слухало, і малювало домашку. Вийшло таке-во )Я чуть не вмерло від ображення, коли Сашко глянув на мої героїчні потуги і запропонував стягнути з Топкодера шось готове. Во.
queen_of_angmar: (Вєдьма)
згадати )




queen_of_angmar: (Default)
Народилося сьогодні вранці в метро мною, Микитою і Саньою. Не применшує Макіавеллиної геніальності. Рекомендую до прочитання політологам =)

 

обережно, нецензурна лексика! )

Ось вам перша глава. Класики політичної думки для тупих, тоість для нас трьох.
Погано пишу пааа руууссскі, тому якщо ви мені вкажете на помилки, буду щиро вдячна
queen_of_angmar: (Default)
Сьогодні я аж кілька разів померла.
Сьогодні дощ змив з мого обличчя косметику, накладену вперше за кілька місяців.
Сьогодні, дивлячись на бабусю в метро мене переповнило безліч питань - а вона воювала "в сорок третім"? А вона має внуків і внучок, які бавляться в комп"ютерні ігри, і відфутболюють її... Чи правнуків? А вона ходить в Сільпо? А їй, так як і мені до стипендії теж не дораховують до пенсії по 50-70 грн? А вона голосує за Черновецького?....
Сьогодні я знову скучаю за Максом. Хай собі знає про цей пост, мене не гребе. Хоча попереднього разу була така... з його боку. Сьогодні вперше цікаво, хто кинув йому посилання на мій ЖЖ? Сьогодні вперше спитала себе - невже я була так прив"язана лише до того, ким він хотів здаватися?
Сьогодні помідори, які я несла додому змокли навіть через поліетилен торбинки, а з відкритого вікна краплини потрапляють на клаву.
Сьогодні я водночас вдихнула багато пуху з тополь, і маю закладений ніс.
Сьогодні якась скотина сперла з холодильника чотири відбивні. Довелось повісити матюкливе оголошення на холодильник, про те, що я зроблю з ****, яка п****ть відбивні, Оксанині десерти і Аллині пельмені.
Сьогодні я їздила з Сирця на Червоний хутір.
Сьогодні я так і не роздрукувала методичку з релігієзнавства.
Сьогодні я знайшла такий самий хрестик, який недавно подарувала близькій людині.
Сьогодні я не встигла приготувати сніданок.
Сьогодні Алла не може скачати фільм з гурто.нету
Сьогодні закінчується проїзний на метро.
Сьогодні ми з Наталею говорили віршами.
І сьогодні нікого не хвилює моє сьогодні, бо в кожного своє сьогодні з сьогоднішніми бабцями, відбивними, сусідками і колишніми друзями.
І добре, що сьогодні я пишу все так, як воно проходить через мою голову.



queen_of_angmar: (Default)
Щоб бути ближче до весни достатньо танцювати під дощем, стрибаючи в кедах по калюжах.

Рівно одна хвилина. І линва між болем і щастям розірветься

Струна свободи.

Віриш, що небо - твоє?...

Profile

queen_of_angmar: (Default)
queen_of_angmar

July 2014

S M T W T F S
  12345
67 89101112
13141516 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

  • Style: Winterborn for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 02:51 am
Powered by Dreamwidth Studios