queen_of_angmar: (Default)
Я не дуже добре розумію, чи це така штука в західній культурі, чи в слов*янській, чи в якій, але мене неймовірно бісить одна річ, яка в романтичній літературі називається "все було зрозуміло без слів". 
Це не українська фішка, точнях, бо прохавала я її, коли читала Сапковського "Відбмак. Останнє бажання". Ну от дивилися вони один на одного, і все було ясно без слів. Та не ясно мені без слів! Як читачка з багатою фантазєю я собі навидумувала десяточок сюжетів і пояснень того, що відбувається, а для подальшого розгортання сюжету важливий один-єдиний варіант. І цим двом чмирям, які вели телепатичний діалог може, все без слів і ясно, але мені потім треба добре постаратись, щоб вибрати зі своїх варіатнів "без слів" один. 
(всі подальші історії відбувались з різними мужегами. Я говорю про мужегів, бо я, йопти, гетеросексуальна жінка, а не тому, що я ненавіжу мужиків)

***
Або от з мужиками. Я лічно людина пряма, і якщо мене запрошують на чай з печеньками, я чую це "давай вип*єм чаю з печеньками". Якщо мене запрошують дивитись фільм, я це чую "давай подивимось фільм". От у якому альтернативному всесвіті це означає "давай потрахаємося?". А потім обіжаються, що ніякого сексу не буде. Так поговорили б зразу - я  зекономила і свій, і ваш час, дорогі мужегі. Як показує практика, ніхто за прямоту ще не діставав в вухо і не ставав об*єктом осуду подружань.

***
От був у мене колись йобарь. Я їй-бо, не брешу, місяць намагалась добитись від нього відповіді на питання, як можна окреслити наш гмгм.. зв*язок, а то якось негарно виходить - не ясно, чи то ми просто займаємось сексом раз на тиждень, чи там якісь чюйства прісуцтвують, чи яка хрєнь (при чому, уяснити діла було в йобаря ж інтересах, мені від нього вєрность до смерті і любов до гроба нафіг впала). Так от, не добившись внятної відповіді, я вирішила, що це просто сєкс, атлічно себе чюйствовала, поки не запала на іншого мужика і перестала заніматись сєксом з йобарьом. Так він потім на мене обідився, бо виявилось, що я зла, жестока і його кіданула напрімєр. 

***
"Я обідився". І тішина. А на шо ти обідився, якого хрєна ти два дні зі мною не говориш, яка муха здоровенна тебе вкусила, мені має сказати, напевно, гордий блиск твоїх очей?  тот ше слава богу, якщо царственний язик повернувся сказати "я обідився". Сам шик - це уход на кілька днів в сині далі. І трубку я не бару, на е-мейли не відповідаю, і  срати взагалі хотів. І хто тебе знає, чи то ти таки обідився, чи в тебе весна в жопі заграла, чи ти просто хочеш пару днів один побути. Озвучити це - надзвичайно складно, простіше город скопати. 

***
Опять же, про сєкс. Откуда я знаю, що тобі нравиться, а шо нє? Чи ти хочеш сказати, шо всім мужикам і женщінам нравиться одне і те саме? Так я шойно тобі сказала, що то, шо зводило з ума твою колишню в мене визиває тільки приступи лоскоток. 
А тобі розказати, що мій колишній любив? А ти увєрєн? Бо то був мужик вісьма і вісьма позбавлений комплексів... 

*** 
Мені бачиться, що це проблема вдовбаного непонятно ким з дитинства в голову концепту "розуміння з півслова" і "читання думок", який подається, як неймовірно привабливий і неодміннний елемент настоящих чюйств тм. На жаль (чи то пак, на щастя), всі ми ростем в різних умовах і очевидні для нас речі (йопти, кеп на марші!) відрізняються. 
Корочі, люди, говоріть, бо будете страждати від "мене ніхто не розуміє" до скону. 
queen_of_angmar: (Default)
Як каже Сяня: "Геркулес- це мультик, який чим більше дивишся, тим більше приколів знаходиш".
Це так наша християнська родина свяяткує день божого воскресіння - переглядом мультику з перебреханою античною міфологією :)
queen_of_angmar: (Default)
Мужу сьогодні робили операцію. Привозять його, біднятко, в палату назад, я біля нього сиджу, чуть не пускаю пічальну слізоньку (ну, якщо ви знаєте, як жалюгідно зазвичай виглядають люди після наркозу, то розумієте, про що я :) )
Макса починає почутьчуть роздупляти, і він видає "Галя.... обнімашку!". Я намагаюсь воззвать до голосу разума, що мол, не найзручніша обстановка для обнімашки, приїдем додому і будуть тобі обнімашки. Але муж узбагаюється тільки коли отримує жадане.
Канєшна, під наркозом і рожевих драконів можна побачить, але пріятно :) 
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Цей пост для привітати чудову [livejournal.com profile] hissen_raii з днем народження ^^
queen_of_angmar: (Запіскі кніжного червя)
Купила собі сьогодні поки їхала з роботи і почала читати "Чому ненасильницький спротив ефективний".
Поки що переклад і сама книжка мені подобаються (а пристойний переклад від якого я не плююся це, мушу вам сказати, рідкісний звір:) ), хоча поки що і не переконали мене в тому, що ненасильство без хоч сякої-такої насильницької загрози і американських баксів може принести суттєві плоди :)
Ну, вибачте, роки (поки що недовгі, щоправда) зацікавлення екстремістськими угрупуваннями не проп*єш :)
Так ось, до чого я веду. Мені завжди подобалась ця традиція писати міліони спасібчиків на початку книжки. я завжди думаю, кому я подякую, якщо колись напишу книжку.
А якщо не напишу стільки людей, гідних того, щоб про них знали залишиться без подяк.
Так от, якщо я напишу книжку про суспільні рухи (да-да, насильницькі :) ), то я подякую в першу чергу пану Івану (бо це без перебільшення викладач і науковець, на якого я хотіла б бути схожою), панові Андрію, Володимиру Олександровичу.
Якщо я напишу книжку про гендер, то я подякую трьом Маріям (одна з яких насправді Вікторія), Анні, Інні, Людмилі Сергіївні, Наталі Анатоліївні, , Ясі, Аліні і Юлі, бо це жінки, які підштовхнули моє зацікавлення, дали мені життєві моделі, і якими я захоплююсь.
Ну і я подякую мужу і мамі. Бо ж це вони будуть мене кормити і любити, поки я буду  писати свої епохальні труди.
Якщо я не напишу книжок, то мені все одно хотілося б від усього серця подякувати всім цим людям. 
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я з тим всім чуть не забула, що вчора ми з [livejournal.com profile] lisova_kazka ходили на Нічних Снайперів і на суші. :)
Хоч загалом Арбенина чисто по-людськи - it's not my cup of tea, але треба визнати, що зал вона запалює дуууже класно. На двох моментах навіть мене торкнуло (а я цинічний сухарь, який більше любить жвєндати, да-да :) )  - коли вона в матюгальник читала уривки Загальної декларації прав людини (ну їй-богу, знала чим підкупити прєзрєнного гуманітарія).
І коли вона вже на біс співала "Ты дарила мне розы", а я згадала, як Ясочка вчилась її грати на гітарі, і мене то трохи нервувало. :)
А вчора як як згадала, то ледь не розплакалась від того, як скучила за Ясочкою. Ось так. Ну і коса фоточка на мої косі рученьки в той момент, коли я пускала сльозу на предмет відсутності Ясочки.
2013-10-21_21-32-03_673

І ще... Мушу сказати, що мені дуже подобається такий підлітковий трошки хлоп*ячий стиль рухатись і вдягатись Діани. Реально імпонує, я в цьому навіть трохи бачу себе, чи що. 
queen_of_angmar: (Бонні)
Люди - це такі тварючки, вопшем... шо чим більше довкола них скачеш, тим більше вони невдоволено морщать носа і вимагають.
Сумно це. 
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Ну, взагалі Макс досить позитивно сприймав мою мамулічку завжди (хоча, чесно зізнацця, я не встрічала ще людей, які б непозитивно сприймали мою мамулічку :) ).
Но апофігєй случився, коли мене звалило з температурою за 38 невідомого походження і з додатковими симптомами певного рівня ужасності.
Значить, картіна Рєпіна, ака передісторія: валяюсь я вся така з температурою цією проклятою, мені боляче і страшно, я реву в три ручья, голова розколюється, паскудно страшне. На годиннику - пів на другу ночі. Мама дзвонить вияснити, таксказать, обстановку на фронтах з потяга, з якого вона вже готова вискакувати і їхати до мене.
Мені так фігово, що говорить я толком не можу, тому передаю трубку мужу, який виходить говорить на балкон, рішає вапроси з мамою, вертаєцця, напихає мене гречаною кашкою, таблетками, липовим чаєм і калиновим варенням. Я вирубаюсь від Панадольчику і страху, і сплю сном младєньчіка.

Зранку зі сну я відкриваю очі і чую ідилічне щебетення Макса і мами по телефону з приводу моїх аналізів крові. Я ше ні разу не чула, щоб люди з таким задоволенням спілкувались про аналізи, їй-богу.
От і думай тепер, чи дуже шкідливо хворіти.

Кстаті, дякую всім, хто переживав за мене, все помаленьку поправляється. я ще поки слабка і тільки те й роблю, що дрихну, але, вроді, все налагоджується ^^
queen_of_angmar: (Любоф-маркоф)
Знаєте, я тут, буває, жаліюся і бурчу на свого мужа, але тільки-но в мене з*явились підозри на серйозні проблеми зі здоров*ям, муж розпереживався за мене і на пару з моєю мамою так взявся мене піддержувати, що я прям в нього ше раз влюбилась, хоч і так його дуже любила.
Завдяки йому я навіть змогла побороти страшенний страх, безнадію і розпач, які мені не давали нічого робити останні пару днів, тому всім, кому я щось обіцяла, даю завірені мужом гарантії, що зроблю максимум до понеділка, за що прошу дякувати моїм золотим мужу, мамі і психотерапевту.

Sisterhood

Jun. 11th, 2013 10:42 pm
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
В цьому паскудному дні мало бути хоч щось хороше. :) Сянулькін скинула фотки і це відкоментувала: "вираз обличчя: "о, боже, хто моя сестра?"


о, боже, хто моя сестра :) )
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я довго писала сопливий пост з любов*ю-морков*ю, а потім витерла.
Ти ніколи не читаєш мій ЖЖ.
Але якби ти це колись прочитав.
Сьогодні перше червня дві тисячі тринадцятого року. Я знаю, що все минає, а перша минає любов.
І я знаю, що зараз я закінчу працювати і обніму тебе і засну разом з тобою.
Не знаю, що буде далі. Але точно знаю, що в ніч на перше червня дві тисячі тринадцятого року я тебе любила.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Я знову поведусь, як спамєр, але справедливість повинна восторжествувати над комп*ютерним хіпстерством!
Тому прошу вашого голосу за номер 22 тут
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
На днях згадала:
Колись ми з Алєксандричем сиділи в якомусь кабачку і думали написати антиутопію.
Навіть схематично продумали сюжет. Ну, тіпа, абсурдність капіталізма на прикладі міні-соціуму.
Коротше, як це все мало б виглядати:
Після якоїсь катастрофи на Землі залишається дуже мало людей. Десь так до 60. і всі они працюють на свєчьной табачний заводік, продукцію якого вимушені купувати, бо інакше останній завод на землі зупиниться і вони не матимуть звідки отримувати зарплату. Ну, в вільний від роботи час їм, звісно, доводиться обробляти городи і все таке, бо ж жрати щось треба.
Шолі реально сісти і написати. Буде бестселлером і ось він - успєх, той же табачний заводік, тільки в книгодрукуванні.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Рапортую, що замуж вийшла успішно. Фотками і історією цього заходу я вас порадую чуть пізніше, бо Оленка, яка нас фоткала, забрала фотика з собою обробляти фотографії.
А поки що дякую всім за привітання)
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Рібяткі, ви не повірите (звісно :) ), але соціоніка реально працює. Я оце сьогодні раптом роздуплилась, що мій наречений - це мій дуал. Полізла читать всякі отзиви шарючих людей на форумах - і, бляха-муха, описи жизнєнних ситуацій Гамлета і Макса.
Я почуствовала себе так, наче в нас вдома стоять скриті камери, їй-богу. Чуствую себе ілюстрацією в підручничку.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Любі друзі! Я щас буду поводитись як гавьонний спамєр, але прошу вас проголосувати за цю чудову ідею в тому конкурсі від нескафе.
На своє виправдання можу сказати, шо мапєд не мій, але дуже вже мені ця ідея нравицця. Якшо вам ліньки тицяти на гіперлінк, шоп подивитись, що це, то розкажу вкратце - журнал з аналізом відеоігор, при чому інтелектуальніший за "графіка супєр, ідея чудєсна".
Сама проголосувала і вам рекомендую, ось.
УПД. Лічно прорекомендую ще "Вуличний Університет" в категорії "соціальні проекти"
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
В ніч на Вербну неділю в моєї меншої сеструшки вирізали апендицит. Найкумедніше (хоча, що ще кумедного в апендициті) , що 10 років тому в ніч на Вербну неділю вирізали апендицит мені.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Не можу зрозуміти, звідки взялась і чому культивується ця абсолюно дика традиція називати свекруху\тещу мамою, а свекра\тестя - татом.
Як би там не було, а "мама - вона одна" :)
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Признайся, ты всегда чувствовал больше, чем говорил, друг. Незря же ты читал мне этот стих Маяковского ровно год назад.

Двери вдруг заляскали,
будто у гостиницы
не попадает зуб на зуб.

Вошла ты,
резкая, как "нате!",
муча перчатки замш,
сказала:
"Знаете -
я выхожу замуж".

Что ж, выходите.
Ничего.
Покреплюсь.
Видите - спокоен как!
Как пульс
покойника.
Помните?
Вы говорили:
"Джек Лондон,
деньги,
любовь,
страсть",-
а я одно видел:
вы - Джоконда,
которую надо украсть!
И украли.
queen_of_angmar: (I'm sexy and I know it)
Треба шолі новий тег вводити.. а, нє, не буду, бо з Остапом рідко спілкуюся

Остап:
 - та всі філософи мрачні
Я:
 - Та шо ти таке кажеш, от екзистенціалізм, напрімєр - це гуманізм і сільно оптимістичне учєніє...
(нєловка пауза)
В один голос:
 - це Сартр так казав
4VByxbOEXqg

Profile

queen_of_angmar: (Default)
queen_of_angmar

July 2014

S M T W T F S
  12345
67 89101112
13141516 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

  • Style: Winterborn for Ciel by nornoriel

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 02:50 am
Powered by Dreamwidth Studios